Африканський аналог "ЛДНР": Спільний досвід України та Сомалі

На африканському континенті виникає новий осередок напруженості, який може зруйнувати всі миротворчі зусилля Сполучених Штатів. Кому це на руку та чому там активно обговорюють російсько-український конфлікт, розповідає Gazeta.ua.

Сомалі, та не морські розбійники

Про сомалійських піратів відомо багатьом, а от про наявність "держави в державі" на широкий загал досі говорилося мало. Країна тривалий час переживала громадянську війну і в результаті розкололася на шість відносно незалежних квазідержав. Лише у 2012 році на Конституційній асамблеї було ухвалено тимчасову Конституцію Сомалі як федерації, відтоді почалося "збирання земель" - незалежні територіальні утворення оформлювали свої відносини із центральним урядом Сомалі (Тимчасовим федеральним урядом). Але 30 березня 2024 року одне з них, Пунтлант, раптом оголосило про незалежність від Тимчасового федерального уряду (ТФУ).

У Сомалі постійно точаться конфлікти за владу між різними групами, до чого періодично приєднуються польові командири. До того ж, сусідні країни часто виявляють інтерес та беруть участь у цих подіях.

Ситуація є відносно стабільною лише в деяких кварталах столиці країни, Могадішо, тоді як інші райони перебувають під обстрілами різних угруповань, зокрема ісламістської організації аш-Шабаб (Молодіжний рух моджахедів).

Початок року ознаменувався конфліктами.

Беручи до уваги, що Сомалі все ще виглядає як розібраний дитячий конструктор, деякі держави підтримують ТФУ, тоді як інші встановлюють контакти з квазідержавами, що призводить до негативної реакції з боку центрального уряду.

На початку цього року Ефіопія підписала угоду з невизнаним ТФУ Сомаліленд щодо оренди прибережних земель. В обмін, Ефіопія пообіцяла визнати незалежність Сомаліленду від федерального уряду Сомалі. Ця угода викликала гостру реакцію в Могадішо: уряд розцінив її як загрозу суверенітету і пообіцяв "вжити всіх необхідних заходів для блокування", включаючи висилку близько 10 тисяч ефіопських військових, які перебували на території Сомалі як миротворці в боротьбі проти аш-Шабаб.

Ефіопія, зі свого боку, висловила глибоке занепокоєння і запевнила, що "не залишиться осторонь", коли інші гравці "порушують стабільність у регіоні Африканського рогу". Лише один активний крок від іншої зацікавленої країни міг призвести до ескалації конфлікту.

Похід до Єгипту

Останніми днями Єгипет здійснив вагомий крок: Каїр офіційно відправив до Сомалі підрозділ спецпризначенців разом із військовою технікою та озброєнням для підтримки ТФУ.

Причому Єгипет ретельно виконав усі формальності:

* рішення ухвалив у відповідності з Угодою про військову співпрацю, підписану країнами-учасницямим Ліги арабських держав на початку серпня 2024 року,

Він діяв, підтверджуючи наміри приєднатися до нових миротворчих сил Африканського союзу в Сомалі у наступному році та виконуючи угоду про військову співпрацю між Єгиптом і Сомалі, підписану зовсім недавно, 14 серпня 2024 року.

Проте виникає проблема - Ефіопія. Країни вже більше десяти років перебувають у конфлікті через плани Аддіс-Абеби збудувати греблю на річці Ніл. Каїр стурбований тим, що Ефіопія може обмежити водопостачання для єгиптян або використовувати "водну карту" у своїй зовнішній політиці.

Отже, надання Єгиптом військової підтримки Тимчасовому федеральному уряду Сомалі є, можна сказати, надзвичайно ризикованим, оскільки єгипетські сили опиняться в безпосередній близькості до ефіопських військових. Міністерство закордонних справ Ефіопії вже висловило критику на адресу "зовнішніх учасників", з якими уряд Сомалі нібито "змовився", замість того, щоб сприяти стабілізації регіону.

Сірник і порох

Єгипет останнім часом активізував підтримку Сомалі, стимулюючи країни басейну Нілу та Африканського Рогу до укладення угод про військове співробітництво з цією країною. На заклик Єгипту відгукнулися кілька держав, і вже підписано низку відповідних угод. Зокрема, Туреччина виразила готовність забезпечувати охорону територіальних вод Сомалі.

Вперше за чотири десятиліття Єгипет надав суттєву військову підтримку Сомалі, що свідчить про серйозність його намірів. Президент Абдель Фаттах Ель-Сісі під час зустрічі з сомалійським лідером Хасаном Шейхом Мохамудом у Каїрі в серпні 2024 року наголосив: "Ви маєте друзів і братів у Єгипті, на яких можна покладатися. Єгипет не допустить, щоб хтось загрожував Сомалі чи його безпеці".

Ефіопія знаходиться зовсім поруч, що збільшує ймовірність розширення збройного конфлікту. На це вказують заяви зовнішньополітичного відомства країни. Уряд Сомаліленду, на відміну від Ефіопії, дозволив собі більш рішучі висловлювання. "Сомаліленд... вважає єгипетську військову присутність загрозою для свого існування і обіцяє вжити відповідні заходи", - йдеться у заяві уряду Сомаліленду. Зважаючи на те, що Сомалі уклала з Ефіопією Меморандум про взаєморозуміння строком на 50 років, ризик нового конфлікту в регіоні зростає.

"Ми, подібно до інших сусідніх держав, беремо на себе відповідальність рішуче відвертати будь-яку іноземну присутність в регіоні, яка може загрожувати стабільності та безпеці нашого народу...Закликаємо міжнародне співтовариство негайно засудити цей потенційно небезпечний крок Єгипту", - заявляє Сомаліленд.

Чи зможуть перехопити?

Неофіційно сомалійські дипломати повідомляють західним ЗМІ, що занепокоєні перспективою нової війни. Ризики усвідомлюють інші держави - та ж Туреччина, котра провела кілька раундів перемовин між Ефіопією і Сомалі по Сомаліленду і має намір вивести сторони напруги на угоду у вересні 2024 року.

Утім, незалежні аналітики схиляються до версії про проксі-конфлікт. "Загроза прямої війни із застосування вогнепальної зброї невелика, - переконанний аналітик дослідницького центру Sahan Research Рашид Абді. - Вірогідним є проксі-конфлікт".

Фактично війна спалахне за вихід Ефіопії до моря, якого вона, у разі підпорядкування Сомаліленду федеральному уряду в Могадішо, втрачає угоду з Сомалілендом про аренду на півсотні років прибережних земель. Тоді доведеться домовлятися по-новому із Сомалі, а це інші ставки, зовсім інше ставлення.

Отже, єгипетські військові, які вже прибули до Сомалі, будуть сприяти стабілізації регіону, переконаний стратегічний експерт, генерал-майор Самір Фараг. Він зазначає, що Єгипет цим досягає відразу трьох значущих цілей: допомога у боротьбі з аш-Шараб, підтримка територіальної цілісності Сомалі та забезпечення безпеки Суецького каналу, починаючи від Баб-ель-Мандебської протоки. Оскільки це місія, а не постійні військові бази Єгипту в Сомалі, у Ефіопії не буде законних підстав для військових дій, якщо тільки країна не порушить міжнародне право, підкреслив він.

Постачальні ланцюги і Сектор Гази

Новий осередок напруги на Африканському континенті значно ускладнить врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту та війни Росії в Україні. По-перше, Вашингтон має амбітну мету створити універсальний алгоритм, і навіть деякі країни Глобального Півдня вважають, що США здатні це зробити. Якщо в Сомалі спалахне проксі-конфлікт між Єгиптом та Ефіопією, репутація США як вправних миротворців може затьмаритися. Це, в свою чергу, ускладнить переговори не лише між ХАМАСом і Беньяміном Нетаньяху, а й між США та Китаєм щодо Ізраїлю-Палестини і Росії-України.

З іншого боку, ланцюжки постачань, за збереження яких офіційно турбується Пекін, піддаються ризику. Китай офіційно висловлює підтримку Єгипту, зокрема, в питаннях стабілізації ситуації в регіоні. Це свідчить про те, що Китай має свої інтереси в Африці, а контроль над частиною Суецького каналу є для нього важливим здобутком в умовах геополітичної напруги. До речі, Сі Цзіньпін останнім часом постійно підкреслює необхідність співпраці між державами та збереження ланцюжків постачань.

Знову, ситуація в Сомалі піднімає питання щодо невизнаних держав, до яких належать не лише "ЛДНР" на території України, але й багато інших. Приклади таких держав включають Турецьку республіку Північний Кіпр, частково визнану Палестину, Китайську республіку Тайвань, Республіку Абхазію, Республіку Південна Осетія, Косово, Придністровську Молдавську республіку, Сахарську арабську демократичну республіку та Вільну державу, яка охоплює штати Джамму і Кашмір в Індії.

У цих країн є спільна риса: їх контролюють інші держави, іноді навіть декілька одночасно, що робить їх більш вразливими до військових конфліктів. Нині зрозуміло, що універсального методу запобігання виникненню квазідержав не існує, а врегулювання кожного конфлікту окремо не змінює загальної ситуації й не гарантує, що бойові дії не спалахнуть знову, причому в короткі терміни.