Без можливості висловити правду: перелік 18 незаконно затриманих Росією кримських журналістів

Протягом десятиліття російської окупації в Криму було знищено незалежну журналістику.

Після початку російської агресії, коли професійні медійники, які прагнули об'єктивно висвітлювати події на півострові, були витіснені, їх місце зайняли громадянські журналісти, більшість із яких — кримські татари. Однак сьогодні їхня діяльність стала неможливою через загрозу репресій. Ті, хто наважується відкрито говорити про реалії окупаційного режиму, ризикують опинитися за ґратами з підробленими звинуваченнями, які російська влада вигадує у стандартному порядку: "тероризм", "спроба повалення влади", "підготовка до масових заворушень" тощо.

Тиск на журналістів триває навіть після їх арешту та ув'язнення. Вони стикаються з нестерпними умовами в слідчих ізоляторах, колоніях і в'язницях. Їм забороняють контактувати з близькими, позбавляють медичної допомоги, залякують і піддають тортурам.

Тож загарбники не лише чинять тиск на політичних в'язнів, а й подають сигнал тим, хто залишився на свободі: якщо ти не замовчиш, то матимеш таку ж участь.

Центр прав людини ZMINA має інформацію про щонайменше 18 кримських журналістів, які незаконно утримуються в ув'язненні. Правозахисники активно виступають за їхнє звільнення, а також за те, щоб їхні переслідувачі були притягнуті до відповідальності. Напередодні Міжнародного дня припинення безкарності за злочини проти журналістів ми публікуємо імена та короткі історії кожного з цих політичних в'язнів Кремля.

ОЛЕКСІЙ БЕССАРАБОВ

Олексій Бессарабов, журналіст та заступник головного редактора видання "Чорноморська безпека", а також аналітик і офіцер запасу Військово-морських сил України, перебуває у в'язниці з листопада 2016 року.

Проживаю в Севастополі, де активно займаюся публікаціями на теми безпеки та викликів, пов’язаних із Чорноморським флотом Росії в Криму. Раніше працював кореспондентом у медіа "Главред", а під псевдонимом Олексій Стрелецький публікував статті у виданнях "Судоходство", "Чорноморська безпека" та "Дзеркало тижня". Також я був експертом в українському Центрі сприяння вивченню геополітичних питань і євроатлантичної інтеграції Чорноморського регіону, відомому як "Номос".

У листопаді 2016 року російські правоохоронці затримали чоловіка, звинувативши його у нібито підготовці терористичного акту на об'єктах військової інфраструктури та життєзабезпечення Криму. Під час слідства він зазнав тортур, аби примусити його визнати свою провину. У квітні 2019 року його засудили до 14 років у колонії суворого режиму та призначили штраф у розмірі 300 тисяч рублів. Після того як його апеляційна скарга була відхилена, він залишився в Кочубеєвській виправній колонії, розташованій у Ставропольському краї Росії.

"Ми, політичні в'язні, усвідомлюючи підготовку до зустрічей президента України та президента США з російським лідером, вважаємо, що головною темою повинно стати безумовне звільнення незаконно утримуваних Росією осіб з колоній на території РФ та в Криму. Це не лише політичне питання, а й відновлення базового рівня довіри, честі та моральності серед лідерів країн XXI століття." -- Олексій Бессарабов, 5 травня 2021 року.

ДМИТРО ШТИБЛІКОВ

Дмитро Штибліков, аналітик та військовий журналіст, який обіймає посаду заступника головного редактора видання "Чорноморська безпека", у 2003 році був звільнений з лав Збройних Сил України у зв'язку з проблемами зі здоров'ям.

Проживаю в Севастополі. До 2014 року займався діяльністю в Центрі підтримки досліджень геополітичних питань та євроатлантичної співпраці Чорноморського регіону "Номос". Мої публікації з'являлися в українських, російських та західних медіа. Я також працював над дослідженням міжнародно-правових аспектів у боротьбі з тероризмом і брав участь у конференціях, що проходили в Україні, Росії та країнах Південного Кавказу. З листопада 2016 року перебуваю в ув'язненні.

9 листопада 2016 року в Севастополі був затриманий Дмитро Штибліков, якого ФСБ Росії звинуватила в тому, що він нібито належав до "диверсійно-терористичної групи" під егідою Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Його обвинувачували в організації диверсій на військових об'єктах та критичній інфраструктурі міста. У травні 2017 року, під тиском і погрозами на адресу його родини, Штибліков уклав угоду зі слідством, визнавши свою "вину" і погодившись на співпрацю. Судовий процес по його справі проводився в особливому режимі, без ретельного розгляду доказів його провини.

16 листопада 2017 року окупаційний Севастопольський міський суд засудив Штиблікова до п'яти років колонії суворого режиму та штрафу у 200 тисяч рублів.

8 листопада 2021 року Дмитро Штибліков мав бути звільнений після завершення терміну покарання у справі "кримських диверсантів". Проте в цей же день його перевели з СІЗО ФСБ "Лефортово" до Ростова-на-Дону, де проти нього було порушено нову справу за статтею 275 КК РФ "Державна зрада". Суд призначив новий термін покарання, починаючи з 9 листопада 2016 року, внаслідок чого Штибліков змушений провести ще 14 років і 6 місяців у російській в'язниці за цією статтею, а також один рік обмеження волі після відбуття покарання в колонії суворого режиму. У листопаді 2022 року апеляційні та касаційні скарги Дмитра Штиблікова і його адвокатів були відхилені російським судом.

Після другого вироку Штиблікова протягом тривалого часу етапували назад до виправної колонії №6 в Омську, де він раніше відбував покарання. Стан здоров'я 52-річного ув'язненого значно погіршився: у нього виникла гіпертонія, зуби почали кришитися, а ясна запалилися. Крім того, він помітив значне зниження зору.

Умови, в яких тримають українця, залишаються важкими: він постійно ізольований у ПКТ (приміщення камерного типу) та отримує лише одну коротку прогулянку в обмеженому закритому дворі. Йому заборонені як відеодзвінки, так і звичайні телефонні розмови, а також зустрічі з близькими.

"Мій батько не має жодних зв'язків і перебуває в абсолютній ізоляції від інформації," — зазначила Тетяна, донька політв'язня Дмитра Штиблікова, 22 травня 2023 року.

Сейран Салієв

Громадянський журналіст, стример громадського об'єднання "Кримська солідарність" Сейран Салієв ув'язнений із жовтня 2017 року. Має неповну вищу освіту викладача кримськотатарської та турецької мови та літератури.

Жив у Бахчисараї і працював екскурсоводом. Після незаконної анексії Криму висвітлював обшуки в домівках кримських татар. Публічно закликав співгромадян до солідарності та підтримки жертв переслідувань мусульман, за що був оштрафований у 2016 році.

Перший обшук у його помешканні відбувся в січні 2017 року. Вже в жовтні того ж року російські силові структури затримали Салієва під час обшуку за сфабрикованим звинуваченням у причетності до терористичної організації та підготовці до насильницького захоплення влади. У вересні 2020 року його засудили до 16 років ув'язнення в колонії суворого режиму. 14 березня 2022 року апеляційний суд частково задовольнив його скаргу, скоротивши термін ув'язнення до 15 років. Наразі його етапували до колонії суворого режиму в Тулі, Російська Федерація. У липні 2023 року Федеральна служба виконання покарань відмовила в запиті про переведення Салієва до в'язниці ближче до Криму. 21 червня 2024 року його визнали злісним порушником режиму відбування покарання та перевели на більш суворі умови.

"Сім років я існую у світі розбитих доль, мертвих душ і наглядачів" -- Сейран Салієв, 11 жовтня 2024 року.

МАРЛЕН (СУЛЕЙМАН) АСАНОВ

Громадянського журналіста та стрімера "Кримської солідарності" Марлена (Сулеймана) Асанова затримали у жовтні 2017 року. Він є фахівцем у галузі викладання турецької та кримськотатарської мов і літератури.

Жив у Бахчисараї. 2002 року заснував караван-сарай "Салачик" -- кримськотатарський культурно-етнографічний центр. Від початку окупації надавав допомогу родинам кримських політв'язнів, висвітлював судові процеси та проблеми родин політв'язнів.

Восени 2017 року російські силовики прийшли з обшуком до нього додому за сфабрикованим обвинуваченням в організації діяльності терористичної організації та підготовці до насильницького захоплення влади. У вересні 2020 року засуджений до 19 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. 14 березня 2022 року його апеляційна скарга була відхилена. 8 вересня 2022 року його дружина Айше Асанова повідомила, що Марлена етапували з Ростова-на-Дону, де він перебував у період всього судового процесу, до російської колонії суворого режиму №7 на території Республіки Мордовія.

9 серпня 2024 року Бахчисарайський районний суд у Криму відмовив у задоволенні позовних вимог Асанова в переведенні з виправної колонії №7 у селищі Сосновка Республіки Мордовія до колонії, розташованої ближче до Криму, де проживає його родина.

"Сьогодні в Криму тисячі людей стикаються з переслідуваннями. Влада намагається представити це як 'боротьбу з тероризмом'. Але нехай знають, що неправда не має майбутнього. Кримські татари та міжнародна спільнота не піддадуться цим хибним звинуваченням." -- Марлен Асанов, 2 серпня 2018 року.

Тимур Ібрагімов

Громадянський журналіст та стример з організації "Кримська солідарність" Тимур Ібрагімов знаходиться у в'язниці з жовтня 2017 року.

Проживає в Бахчисараї. Починаючи з 2015 року, документує обшуки в оселях кримськотатарських активістів та судові справи, що мають політичний підтекст. З раннього віку має інвалідність через травму ока.

У жовтні 2017 року російські правоохоронці затримали його під час обшуку його помешкання за неправомірним звинуваченням у причетності до терористичної організації та підготовці до насильницького захоплення влади. У вересні 2020 року його засудили до 17 років позбавлення волі в колонії з суворими умовами утримання. 14 березня 2022 року було відхилено його апеляцію. 22 серпня 2022 року стало відомо, що весь термін ув'язнення активіст "Кримської солідарності" проведе в колонії суворого режиму, розташованій у селі Клекотки, Рязанської області, Російської Федерації.

Ібрагімов має інвалідність третьої групи, пов'язану із зором; більше 15 років тому одне з його очей було замінено на штучне. На сьогоднішній день політв'язень потребує заміни цього імпланта, але в умовах тюремної лікарні це не представляється можливим. У серпні 2023 року у нього виявили жовчнокам'яну хворобу.

У 1944 році нас вже називали зрадниками і відправляли у вагонах до Азії. Але, дякуючи Аллаху, ми змогли повернутися. Сьогодні ж нас звинувачують у "екстремізмі" та "тероризмі" під різними приводами. Вони залякують місцевих жителів своїми "чоловічками" і відкрито заявляють: "Якщо вам щось не до вподоби, то їдьте звідси". Це дуже нагадує події 1944 року, тільки тепер все відбувається під новим, сучасним "соусом". -- Тимур Ібрагімов, 7 червня 2019 року.

Ернес Аметов

Громадянський журналіст з об'єднання "Кримська солідарність" Ернес Аметов перебував у в'язниці з політичних причин з жовтня 2017 року по вересень 2020 року. Пізніше суд визнав його невинуватим через брак доказів.

Після майже чотирьох років перебування в неволі, Аметов був звільнений з під варти і повернувся до своєї родини. Але вже в березні 2022 року апеляційний суд скасував це рішення, і з квітня Аметов знов опинився за гратами.

Проживає в Бахчисараї, має дружину та двох дітей. За професією юрист, після незаконної анексії Криму він став громадянським журналістом "Кримської солідарності", виконуючи обов'язки фотографа та відеооператора.

У жовтні 2017 року в домі Аметова російські силові структури провели обшук, що призвело до психологічної травми у дітей. Він був затриманий разом із п'ятьма іншими кримськими татарами, серед яких троє були громадськими журналістами: Сейран Салієв, Марлен (Сулейман) Асанов та Тимур Ібрагімов. Аметову пред'явили сфабриковане звинувачення у причетності до терористичної організації.

29 грудня 2022 року Ернеса Аметова було засуджено до 11 років ув'язнення у колонії суворого режиму.

У травні 2024 року Ернеса Аметова перевели до виправної установи у Вологодській області, що розташована на території Російської Федерації.

"Мозок людини створений для аналізу інформації, і саме цим я займався. Якщо це вважається злочином, то я навіть не уявляю, як мені далі жити, якщо я не можу порівнювати дані. Чи мені залишитися середньостатистичним і не виявляти своєї думки більше, ніж це дозволено у нашій країні?" -- Ернес Аметов, вересень 2020 року.

СЕРВЕР МУСТАФАЄВ може бути переформульовано як "Сервер, пов'язаний з Мустафаєвим".

Громадянський журналіст, координатор та стример "Кримської солідарності", правозахисник Сервер Мустафаєв ув'язнений із травня 2018 року.

За фахом -- інженер систем газопостачання. Жив у Бахчисараї. Співзасновник об'єднання "Кримська солідарність". Публічно виступав на захист жертв політичних переслідувань, висвітлював порушення прав людини в Криму. У 2019 і 2020 роках отримав особливу відзнаку літературного конкурсу "Кримський інжир/Qırım inciri" "Слова свободи", а його вірш "Альхамдулиллях, мусульманмыз" та оповідання "Земаневий Юсуф медресеси" увійшли до фіналу в номінаціях "Поезія кримськотатарською мовою" та "Проза кримськотатарською мовою".

У травні 2018 року представники російських спецслужб затримали його під час обшуку в його оселі за сфабрикованими звинуваченнями — нібито у причетності до терористичної організації та підготовці до насильницького захоплення влади. У вересні 2020 року він отримав 14-річний вирок до колонії з посиленим режимом. 14 березня 2022 року його апеляція була відхилена. З вересня 2022 року політичний в'язень утримується у виправній колонії №1 у Тамбові. Незважаючи на зарахування до університету на дистанційний курс, Мустафаєву заборонили скласти іспити після першого семестру, а в серпні 2023 року його перевели до штрафного ізолятора.

Сервер Мустафаєв продовжує втрачати зір у бараку суворих умов утримання, куди його перевели в лютому 2024 року.

"Попри встановлені терміни та тривалу несправедливість, ми не втрачаємо надії і не піддаємося відчаю. Кожен з нас бачить, що наш обов'язок — звільнитися від образ, які наклали на наш народ і релігію, як у наш час, так і в минулому." — Сервер Мустафаєв, 17 травня 2021 року.

ОСМАН АРІФМЕМЕТОВ can be rephrased as "АРІФМЕМЕТОВ ОСМАН."

Громадянський журналіст та стример "Кримської солідарності" Осман Аріфмеметов знаходиться в ув'язненні з березня 2019 року.

За фахом є викладачем інформатики, проживав у Сімферополі. Починаючи з 2015 року, займається висвітленням порушень прав людини в Криму та брав участь в організації передач для кримськотатарських в'язнів, які перебувають у слідчих ізоляторах. У 2019 році він отримав спеціальну нагороду на літературному конкурсі "Кримський інжир/Qırım inciri" в категорії "Слова свободи", а його оповідання "Моя депортація" стало фіналістом у номінації "Проза українською мовою".

У березні 2019 року в місті Аксай (Ростовська область, Росія) російські правоохоронці затримали Османа Аріфмеметова та провели обшук у його квартирі. Йому висунули неправомірні обвинувачення у причетності до терористичної організації та у підготовці насильницького захоплення влади. Аріфмеметова тримали під вартою в слідчому ізоляторі Ростова-на-Дону. 16 серпня 2022 року прокурор вимагав для нього 16,5 років ув’язнення.

24 листопада 2022 року Південний окружний військовий суд Росії виніс вирок Аріфмеметовій, призначивши їй 14 років ув’язнення. Перші чотири роки вона повинна буде провести в тюрмі, після чого залишок терміну відбуватиме в колонії суворого режиму. Після завершення покарання їй буде накладено річні обмеження свободи.

На початку травня 2024 року з'явилася інформація про те, що Аріфмеметов був переведений до Мінусінської тюрми, розташованої в Красноярському краї Російської Федерації.

"Моя боротьба у відкритому доступі помітна на сторінці у фейсбуці. Я висвітлював несправедливість, і за це мене назвали терористом. Кримські татари, мусульмани показали свою політичну позицію. Вони не підтримали утискувачів. Цей режим боїться політичної єдності" -- Осман Аріфмеметов, 21 травня 2019 року.

Ремзі Бекіров

Громадський журналіст з об'єднання "Кримська солідарність" та кореспондент порталу Grani.ru Ремзі Бекіров знаходиться в ув'язненні з березня 2019 року.

За професією він є викладачем історії. Проживав у Сімферопольському районі Криму. Після анексії півострова став громадським журналістом у проекті "Кримська солідарність", а згодом — кореспондентом інтернет-видання Grani.ru. Він займався висвітленням порушень прав людини в Криму та проводив стрим-трансляції в багатьох резонансних справах, таких як справа Веджиє Кашка, акції 26 лютого, справа Володимира Балуха та переслідування кримських мусульман. Через свою діяльність його двічі затримували у 2017 році.

У березні 2019 року в місті Аксай (Ростовська область Росії) співробітники російських силових структур затримали Бекірова та провели обшук у його квартирі. Йому пред'явили сфальсифіковані звинувачення в причетності до терористичної організації. 10 березня 2022 року він отримав вирок — 19 років позбавлення волі.

У липні 2024 року Ремзі Бекірова перевели до виправної установи №33 в Абакані, що в Республіці Хакасія. Там він піддається постійному тиску, його систематично поміщають до штрафного ізолятора, погрожують йому, а також обмежують можливість спілкування з родичами та написання листів.

"Російська Федерація веде переслідування кримських татар і мусульман за їхнє інакодумство. Вони карають за небажання приймати нав'язані ідеї влади та залишатися рабами на своїй землі. Додатково, згідно з версією слідства, моїм 'злочином' стало те, що я наважився висвітлювати це беззаконня, спершу як громадянський журналіст, а згодом як кореспондент." -- Ремзі Бекіров, 12 лютого 2020 року.

Рубен Сулейманов

Громадський журналіст і стример "Кримської солідарності" Руслан Сулейманов знаходиться за гратами з березня 2019 року.

За фахом -- вчитель фізики. Жив у Сімферопольському районі Криму. Висвітлював порушення прав людини в Криму, за що його затримували в 2017 та 2019 роках. Вів уроки фізики для дітей політичних в'язнів. Його трирічний син Муса трагічно загинув у 2020 році.

У березні 2019 року в Росії силові структури затримали Сулейманова під час обшуку його житла. У липні того ж року він був примусово направлений на психіатричну експертизу. Йому було висунуто неправдиве обвинувачення в організації діяльності терористичної групи. Сулейманова тримали під вартою в слідчому ізоляторі в Ростові-на-Дону. 24 листопада 2022 року Південний окружний військовий суд РФ визнав його винним і призначив йому покарання у вигляді 14 років позбавлення волі, з перші чотири роки, які він має провести в тюрмі, а також рік обмеження свободи після відбування основного терміну.

В даний момент він перебуває у виправній установі Верхньоуральська, що в Челябінській області Росії. Його взяли на облік як "особу, що має схильність до екстремізму", а також "може спробувати втечу чи напад".

"Після 2014 року активні представники суспільства були оголошені терористами та екстремістами, з’явилися випадки зникнення безвісти, а деякі з них загинули від катувань через свої переконання. Це стосується Решата Аметова і справи Веджіє Кашка, коли арешт літніх активістів призвів до її смерті, а також численних кримінальних справ і тиску на активістів кримськотатарської національності." -- Руслан Сулейманов, 20 травня 2020 року.

РУСТЕМ ШЕЙХАЛІЄВ

Громадський журналіст та стример "Кримської солідарності" Рустем Шейхалієв перебуває за гратами з березня 2019 року.

Проживав у районі Сімферополя в Криму та займався підприємницькою діяльністю. Починаючи з 2015 року, активно документував випадки порушення прав людини на півострові. Брав участь у судових процесах, надавав підтримку родинам політв'язнів і організовував доставку посилок для ув'язнених.

У березні 2019 року російські правоохоронці затримали його під час обшуку в його оселі. Шейхалієву було пред'явлено сфальсифіковане звинувачення у причетності до терористичної організації. Він опинився в слідчому ізоляторі в Ростові-на-Дону. 24 листопада 2022 року Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону визнав його винним і призначив покарання у вигляді 14 років позбавлення волі, з першими 4 роками в колонії, а також з обмеженням свободи на один рік після звільнення. Шейхалієв страждає на проблеми зі здоров'ям і не отримує належного медичного обслуговування. Під час оголошення вироку суду йому довелося викликати швидку допомогу.

На даний момент Рустем Шейхалієв перебуває в Єнісейську, розташованому в Красноярському краї Росії. Його дружина та діти можуть підтримувати зв'язок з ним лише через електронні листи, оскільки телефонні дзвінки заборонені.

Багато людей вражені рівнем підтримки нашого народу і зауважують: "Я ніколи не бачив нічого подібного". Я відповів: якщо затримають одну особу – прийдуть десять, якщо затримають десять – з'явиться сто, а якщо сто – тисяча. У нас такий народ, що діє як єдиний організм, з глибокими традиціями підтримки. – Рустем Шейхалієв, 24 травня 2019 року.

АМЕТ СУЛЕЙМАНОВ

Громадянський журналіст і стример організації "Кримська солідарність" Амет Сулейманов спочатку був під домашнім арештом у Криму, що перебуває під тимчасовою окупацією, з березня 2020 року. У квітні 2023 року його перевели до слідчого ізолятора, а згодом етапували для відбування покарання на територію Росії.

За професією є менеджером з продажу в мобільному салоні. Проживав у Бахчисараї. Він займався висвітленням обшуків і арештів кримських татар, за що двічі потрапляв під арешт з боку окупаційної влади у 2017 та 2019 роках. Після цього йому довелося обмежити свою активність через проблеми із серцем.

Навесні 2020 року російські силовики заарештували його за сфабрикованим обвинуваченням про участь у діяльності терористичної організації. Через стан здоров'я протягом розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції він знаходився під домашнім арештом. У 2021 році був засуджений до 12 років позбавлення волі. 9 лютого 2023 року апеляційний суд залишив цей вирок в силі, а вже 5 квітня його взяли під варту і відправили у слідчий ізолятор у Сімферополі. Там у нього відібрали ліки та не дозволяли лежати попри погане самопочуття. 27 вересня стало відомо, що Амета Сулейманова етапували до Росії у тюрму міста Владимир.

Після винесення вироку та етапу до Володимирського центру, стан Амета Сулейманова різко погіршився, і зараз йому терміново необхідна операція на серці для заміни клапана. 29 березня 2024 року суд у Володимирі відмовив у його звільненні, незважаючи на наявність в медичних документах інформації про захворювання, які роблять его перебування у в'язниці небезпечним для життя.

"Сьогодні Крим не є 'осередком тероризму', як намагаються стверджувати деякі. Навпаки, він став колискою сміливих чоловіків і жінок, які готові відстоювати істину і справедливість, навіть якщо це загрожує їм арештом, катуваннями чи викраденнями." -- Амет Сулейманов, 27 квітня 2021 року.

Владислав Єсипенко

Журналіст-фрілансер проєкту "Крим. Реалії" Радіо Свобода Владислав Єсипенко ув'язнений у Криму із березня 2021 року.

Під час анексії Криму він проживав у Севастополі разом із сім'єю, а згодом вирішив переїхати до Кривого Рогу. У 2016 році почав співпрацювати як позаштатний журналіст з проєктом "Крим. Реалії" від Радіо Свобода. Він готував матеріали, присвячені соціальним та екологічним питанням у Криму, а також проводив опитування серед місцевих жителів.

У березні 2021 року російські силові структури затримали його, звинувативши в незаконному виробництві та зберіганні вибухових матеріалів. Чоловіка піддавали тривалим катуванням, а пізніше було опубліковано фальшиве інтерв'ю, в якому він нібито зізнається в передачі інформації Службі безпеки України. 16 лютого 2022 року його засудили до шести років ув'язнення і наклали штраф у розмірі 110 тисяч російських рублів. Однак 18 серпня 2022 року апеляційний "суд" в окупованому Сімферополі скоротив його покарання до п'яти років, а штраф зменшив до 105 тисяч рублів. Наразі журналіст відбуває свій термін у виправній колонії в місті Керч.

"Багато з нас зазнали катувань, їм погрожували фізичним знищенням, шантажували рідними та близькими, лише щоб змусити зізнатися у злочинах, яких ми не скоювали... І зрадити власну країну. Ми чинимо опір, як тільки можемо, спростовуємо свої свідчення, отримані під тиском, боремося за справедливість у судах і пишемо листи з надією на волю, щоб ви знали: ми не піддамося" -- Владислав Єсипенко, 26 жовтня 2021 року.

Асан Ахтемов

Громадський журналіст та учасник ініціативи "Нефес", а також колишній співробітник кримськотатарського видання "Авдет", Асан Ахтемов перебуває за ґратами з вересня 2021 року.

Проживаю у Сімферополі. Брав участь у судових слуханнях, пов'язаних з кримськими татарами, надаючи підтримку родинам затриманих. Ініціював проект, присвячений громадським активістам, які залишилися в Криму після анексії, а також займався реалізацією соціокультурних ініціатив.

У вересні 2021 року російські правоохоронці затримали Ахтемова в рамках справи, в якій також фігурував Наріман Джелял, перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу. Під час утримання його піддавали катуванням, намагаючись вибити зізнання у причетності до так званої "диверсії", що нібито сталася 23 серпня на газопроводі в селі Перевальне, Крим. Лише через десять днів після арешту адвокат зміг отримати доступ до його справи.

Асана Ахтемова перебувала під вартою у слідчому ізоляторі в Сімферополі. 21 вересня 2022 року суд ухвалив рішення, відповідно до якого вона отримала 15 років ув'язнення, штраф у розмірі 500 тисяч рублів, а також один рік обмеження волі після завершення основного терміну покарання. Пізніше, під час апеляційного розгляду, суд посилив умови утримання, призначивши перші три роки відбування покарання у виправній колонії. 2 жовтня 2023 року стало відомо, що Асана Ахтемова була етапована до Володимирської виправної колонії в Росії.

"Головна моя мрія в житті -- жити в Криму і бачити мій народ у розквіті, щасливим. Я вірю, що так і буде. Безкінечно вдячний всім людям, які нас підтримують в ці важкі часи. Тільки завдяки вам я не здаюся" -- Асан Ахтемов, 5 жовтня 2021 року.

ІРИНА ДАНИЛОВИЧ

Громадська активістка та журналістка Ірина Данилович працювала з численними незалежними медіа, серед яких медіапроєкт "INжир" та ініціатива "Кримський процес". Вона була незаконно затримана з квітня 2022 року.

Проживала у селі Владиславівка, неподалік Феодосії. Працювала медсестрою в Коктебелі. Займалася громадянською журналістикою, публікуючи свої матеріали під анонімом. Вона висвітлювала питання прав медичних працівників і співпрацювала з виданнями, які документували політичні судові процеси в анексованому Криму.

29 квітня 2022 року чотири російських силовики в цивільному викрали її, про що є відео. Одночасно в її домі відбувався обшук, під час якого була вилучена вся техніка. Протягом 13 днів родина не мала жодного зв'язку з нею. Як з'ясувалося, впродовж 8 днів Данилович утримували в будівлі ФСБ, де її піддавали поліграфічному тестуванню, погрожували їй і забезпечували їжу лише раз на добу. На 13-й день її рідним повідомили, що Ірина знаходиться в СІЗО Сімферополя. Їй були пред'явлені звинувачення у "незаконному зберіганні вибухових речовин". У липні 2022 року вона заявила про побиття з боку конвою ФСБ та психологічний тиск, який на неї чинили російські силовики.

У Сімферопольському слідчому ізоляторі Ірина Данилович захворіла на отит, але, незважаючи на серйозний стан її здоров'я, суд продовжував слухати справу. 28 грудня 2022 року Феодосійський міський суд виніс вирок, згідно з яким їй було призначено 7 років позбавлення волі та штраф у розмірі 50 тисяч рублів. Під час судових засідань суддя свідомо відмовляла Данилович у медичній допомозі, що призвело до того, що в березні 2023 року вона оголосила голодування. Після цього лікарі провели обстеження Ірини, виявивши втрату слуху та необхідність в лікуванні.

29 червня 2023 року апеляційний суд зменшив строк ув'язнення, скоротивши його на один місяць. У серпні 2023 року Даниловича перевели до російської колонії загального режиму, розташованої в Зеленокумську Ставропольського краю.

14 травня 2024 року Верховний суд Росії підтвердив вирок кримської активістки Ірини Данилович, засудженої до майже семи років ув’язнення.

1 серпня в анексованому Криму відійшов у вічність батько Ірини Броніслав Данилович.

Ірина Данилович знаходиться в критичному стані, що може призвести до фатальних наслідків. Їй не забезпечують необхідну медичну допомогу. В даний момент жінка повністю втратила слух на ліве вухо, перенесла принаймні один мікроінсульт і страждає від постійних запаморочень.

"Істина є найпотужнішою та найнебезпечнішою зброєю у боротьбі проти державної машини і брехні. Тоталітарні режими не потребують людей, які відкрито висловлюють правду, і ми вже не раз у цьому переконувались. Так само їм не потрібні мислячі особистості. Саме такі люди в основному заповнюють тюрми. Для режиму вони становлять загрозу, з якою неможливо впоратися." -- Ірина Данилович, 27 грудня 2022 року.

Вілент Темер'янов

Громадянський журналіст організації "Кримська солідарність" та кореспондент видання Grani.ru, Вілен Темер'янов, перебуває в ув'язненні з серпня 2022 року.

Проживав у селі Вільне, яке розташоване в Джанкойському районі. Після анексії Криму він активно висвітлював обшуки в домівках кримських татар та судові процеси, що мали політичний підтекст. Окупаційні органи неодноразово його затримували. Зокрема, в листопаді 2021 року, під час масових арештів кримських татар, які зустрічали адвоката Едема Семедляєва з квітами після його незаконного ув'язнення.

11 серпня 2022 року російські силові структури затримали його у власному помешканні, де здійснили обшук. Вже наступного дня йому було обрано запобіжний захід у вигляді арешту, а також висунуто безпідставне обвинувачення у причетності до терористичної діяльності.

Темер'янова тримали під вартою в слідчому ізоляторі в Сімферополі, де йому провели примусову психіатричну експертизу. 20 квітня 2023 року його етапували до СІЗО в російському Ростові-на-Дону. Наразі у Южному окружному військовому суді триває процес стосовно нього та ще п'ятьох кримських татар. Йому може загрожувати ув'язнення терміном до 20 років.

Протягом усіх цих років я усвідомив, що те, що відбувається в Криму, являє собою нову форму терору проти мого народу та чергові акти репресій за нашу непохитну позицію та незгоду з російською політикою. Як раціональна особа та громадський журналіст, я намагаюся проявляти терпіння і витривалість у ці важкі часи для мого народу. Я протистою житиму беззаконню російської судової системи і продовжуватиму робити все можливе, щоб висвітлювати реалії життя в Криму. У найскладніші моменти завжди з'являються відважні люди, і я сподіваюся, що належу до їх числа. -- Вілен Темер'янов, 17 січня 2023 року.

Рустем Османов

Громадянський журналіст Рустем Османов, представник "Кримської солідарності", знаходиться в ув'язненні на окупованому півострові Крим з березня 2024 року. Раніше він мешкав у Бахчисараї і працював у кримськотатарському телеканалі АТР.

5 березня 2024 року окупаційний Київський районний суд Сімферополя на закритому засіданні постановив заарештувати журналіста на два місяці, помістивши до СІЗО №2 Сімферополя за звинуваченням в організації та участі в діяльності терористичної організації. Після цього термін арешту кілька разів продовжувався.

"Ми опинилися в малоприємному становищі. Не тому що ми погані і вчинили якісь злодіяння. Ні! Ми не так виховані!" -- з листа Рустема Османова, 24 березня 2024 року.

Азій Азійович

Громадянський журналіст, стример об'єднання "Кримська солідарність" Азіз Азізов ув'язнений у окупованому Криму з березня 2024 року.

Проживав у Бахчисараї та спеціалізувався на фасадних і декоративних роботах.

Ув'язнення відбулося 5 березня 2024 року, коли разом з Рустемом Османовим було ухвалено рішення окупаційного Київського районного суду Сімферополя, який затвердив арешт двох журналістів на два місяці. Вони були поміщені до СІЗО №2 Сімферополя за обвинуваченням в організації та участі в діяльності терористичної організації. Після цього термін їхнього затримання неодноразово подовжувався.

2 травня 2024 року з'явилася інформація про те, що Азіза Азізова була направлена до психіатричної лікарні для проходження стаціонарної психіатричної експертизи, незважаючи на відсутність явних медичних показань.

"Написати про себе тут — це як додаткове навантаження серед інших викликів... Але Земля продовжує свій оберт, не зупиняючись, і все це лише тимчасово, воно обов'язково мине. Я молю Всевишнього, щоб це сталося якомога швидше і з добром, тому не варто впадати у відчай — рухаймося вперед." — Азіз Азізов, 28 липня 2024 року.