Смертоносні яйця та зерновий конфлікт: європейські аграрії знову "наступають" на Україну.
Новий сезон "аграрних батлів" відкрито - проти українського зерна виступили іспанські та польські протестувальники, а проти яєць - болгарські та румунські чиновники. Чому на цей раз, - з'ясував УНІАН.
Осінь приносить із собою нові "аграрні" конфлікти. Це період, коли на ринок ЄС виходить свіжий врожай, і виробники починають активно змагатися один з одним. Європейські фермери більше борються не за частку ринку, а за фінансову підтримку від держав та Європейської комісії, оскільки економічно аграрний сектор в Європі вже давно став нерентабельним через низькі доходи та великі витрати.
Отже, західні фермери змушені вдаватися до неринкових методів боротьби з більш вигідною продукцією, зокрема з українською. Це стосується не лише зернових культур та рослинництва загалом, але також і птахівництва, зокрема яєць, які цього року стали "першим тривожним сигналом". Спершу болгари звернули увагу на ситуацію з яйцями, а згодом – румуни. Паралельно почалися акції протесту проти українського зерна, спочатку в Іспанії, а потім і в Польщі.
Проте нинішні обставини аграрних конфліктів суттєво відрізняються від тих, що мали місце минулого року. По-перше, в країнах протестуючих не проходять вибори. По-друге, Єврокомісія вже впровадила неринкові обмеження на наші товари. Так чого ж європейцям не вистачає, що їм знову заважають українські курячі яйця та зерно?
Почнемо з початку - з болгарських претензій. Спроби Міністерства сільського господарства та продовольства Болгарії заборонити імпорт українських яєць у вересні отримали певний резонанс. Румунські колеги доєдналися до цих вимог пізніше, вже на початку жовтня.
З українськими яйцями європейці борються давно й завзято. І вже ввели обмеження на їхній імпорт. З 5 червня 2024 року діють обмеження Єврокомісії на імпорт цілої низки українських продуктів - зокрема, й яєйць. А ще меду, цукру, вівса, кукурудзи, різних круп, а також курятини, що УНІАН вже детально описував влітку. Ті умови актуальні і зараз.
"Ліміти встановлюються на основі середнього обсягу експорту з України в другій половині 2021 року, а також у 2022 і 2023 роках. Однак цей середній показник за 2,5 року не є вирішальним для нас", - зазначив тоді Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.
Першим продуктом, що вичерпав свою квоту в Європейському Союзі, став овес, про що стало відомо з повідомлення Єврокомісії 18 червня. Наступного місяця, 1 липня, аналогічні ліміти були досягнуті для курячих яєць. Тоді ж було оголошено про введення обмежень на український цукор. Подальші новини 19 липня вказували на вичерпання квот для різноманітних круп, а 20 серпня ця доля спіткала й український мед.
Торгові обмеження, як правило, вступають в силу на наступний робочий день після отримання повідомлення. Отже, з 2 липня Європейський Союз починає захищати свій ринок від імпорту українських яєць через введення підвищених мит.
Проте цей процес проходить не надто успішно, що викликає обурення серед болгар і румун. Адже ці "квоти" не блокують наш імпорт повністю, коли досягається встановлений ліміт (для яєць він становить 23,1 тисячі тонн), а лише відновлюють захисні мита.
Митний збір на яйця складає 30 євроцентів за кілограм. Українська сторона висловлює бажання знизити цю ставку відповідно до норм СОТ, пропонуючи 15,2 євро на 100 кілограмів, що вдвічі менше, якщо перевести на кілограм. Однак наразі офіційних новин про зміну тарифів не надходило. Проте навіть 30 євроцентів не є непереборною перешкодою.
Кілограм яєць важить приблизно стільки ж, скільки і два десятки, проте це може варіюватися в залежності від сорту та ваги окремих яєць. Це приблизно 15 центів або близько 7 гривень до ринкової вартості за кожен десяток. На момент написання цієї статті роздрібні ціни на яйця в супермаркетах Болгарії коливаються від 4,99 до 7,99 болгарських левів за десяток. У євро це становить від 2,55 до 4,1, а в гривні - від 117 до 188 грн за актуальним курсом.
На цьому тлі 15 євроцентів або 7 гривень мита на кожен десяток яєць виглядають не дуже потужною забороною. Бо на українському внутрішньому ринку ціни на яйця удвічі-утричі дешевші, в залежності від ґатунку. З української точки зору яйця у європейському роздробі "золоті", а ціна перекриває всі діючі мита.
Власне, на це й поскаржився профільний болгарський міністр Георгій Тахов - що дешеві українські яйця, начебто, обвалюють болгарський ринок.
"Кожна держава контролює нормальне функціонування бізнес-процесів у своїй території для забезпечення захисту інтересів своїх агровиробників, - зазначив пан Тахов. - Ми безумовно підтримуємо народ України, але це ніяк не повинно суперечити правам наших фермерів."
За його словами, за перше півріччя експорт курячих яєць з України до Болгарії зріс уп'ятеро у порівнянні з минулорічними показниками - до 2 618 тонн. Крупи, мед, яйця та інші перелічені ЄК продукти - це те, що має найбільшу динаміку поставок з України до ЄС, і, власне, тому Брюссель вирішив обмежити український імпорт з 5 червня.
Цікаво, що міністр Тахов використав питання з яйцями як можливість підвищити "стелю" мінімальної індивідуальної допомоги для фермерів від Європейської комісії з нинішніх 20-30 тисяч до 50 тисяч євро. Це свідчить про справжні наміри європейців.
Німеччина та ще 14 країн цієї "аграрної коаліції" ще з квітня намагаються пролобіювати таке збільшення допомоги "de minimis", але рішення ніяк не проходить. Адже за правилами світової торгівлі це буде вважатися "неринковим спотворенням" вільного ринку, а тому інші країни матимуть право теж відреагувати на поставки продукції з ЄС обмеженнями. А це вже такий собі аграрний "ящик Пандори".
Проте офіційна Софія активно підтримує цю ініціативу та постійно шукає можливості для її втілення – українські яйця стали корисними для цих цілей. Незважаючи на те, як уряд Болгарії намагається використати цю ситуацію на свою користь, слід визнати, що доступний український імпорт дійсно суттєво впливає на європейські ринки. В результаті, до болгарських скарг приєдналися румуни, і, ймовірно, це лише початок формування "антияєчної коаліції".
Чи праві болгари?
Для того щоб оцінити правомірність думок європейців, варто звернути увагу на обсяги продажу українських курячих яєць у Болгарії. У міжнародній торговій статистиці ці яйця класифікуються разом з іншими "суперечливими" товарами для ЄС в категорії "молочні вироби, яйця, мед та інші харчові продукти".
У рамках цієї категорії Україна посідає десяте місце у рейтингу імпорту Болгарії, а за результатами 2023 року загальний обсяг цієї групи товарів склав 13,9 мільйона доларів. Порівняно з іншими категоріями, ці показники виглядають досить скромно.
"Насправді, частка тваринництва в українському експорті до ЄС порівняно невелика. Наприклад, з усього обсягу на Болгарію припадало 3,5%, а на Румунію 0,8%. Однак, за структурою сільського господарства ці дві країни найбільш подібні до України з усіх членів ЄС, тобто мають порівняно великий сектор рослинництва і менш розвинений сектор тваринництва, - роблять висновок у Центрі економічної стратегії. - Зараз румунські представники тваринницької галузі лобіюють власні інтереси, попри загальну користь вільної торгівлі з Україною для ЄС".
Старша економістка ЦЕС Яна Охріменко додає, що тимчасові втрати порівняно невеликої групи суперечать інтересам загалу та продовольчій безпеці ЄС. Тобто, яйця стали лише одним з "подразників", до якого зараз дійшла черга. А в цілому "на кону" значно більші ставки - баланс усього продовольчого ринку Європи.
Як змінилися обсяги та динаміка експорту яєць з України цього року, враховуючи чинні європейські обмеження? Незважаючи на всі заборони, експорт курячих яєць з України дійсно демонструє зростання. В період з січня по червень поставки перевищили 33 тисячі тонн, збільшившись, звісно, не в п’ять разів, як скаржаться болгари, але на 24,8%.
На фоні зростаючої конкуренції з боку інших виробників, світові ціни перебувають у стадії зниження. Таким чином, незважаючи на істотне збільшення обсягів експорту, яке досягло третини, в грошовому еквіваленті експорт насправді зменшився. За інформацією Державної митної служби, цей показник впав на 2,9%, становлячи 33,7 мільйона доларів.
Щомісяця Україна експортує близько 5 тисяч тонн яєць, що в червні оцінювалося на рівні 5,8 мільйона доларів. Основними імпортерами українських яєць є Італія (15,5%), Польща (13,2%) та Ізраїль (13,1%). Високий попит на українські яйця з боку Польщі та інших аграрних товарів свідчить про те, що активність місцевих фермерів зберігатиметься. Вони вже оголосили про проведення перших мітингів цього року.
Що ще пропонуємо? У 2023 році українські виробники експортували до Болгарії тваринні та рослинні жири на суму 193 мільйони доларів, насіння соняшнику на 122 мільйони доларів, а цукру на 52 мільйони доларів. "Яйця розбрату" не займають провідних позицій у продажах, і хоча Болгарія є важливим ринком для України, вона не є найголовнішим.
Якщо говорити про курячі яйця, то нові обмеження не справили значного впливу, що вигідно для нас. Європейська комісія свідомо запровадила рішення, яке не закриває українські ринки в ЄС і водночас заспокоює європейських фермерів. Звичайно, ми також постачаємо яйця в Азію та Африку, але ринок ЄС залишається "преміум"-сегментом, тобто найбільш прибутковим. Тому можна очікувати, що тиск з боку болгарських та інших аграріїв посилиться. Однак ми будемо опиратися, і це стосується не лише нас, а й самої Європейської комісії.
Єврокомісія не прагне до повного заборони української аграрної продукції, оскільки її відсутність може призвести до значного зростання споживчих цін у Європейському Союзі. Це, в свою чергу, може викликати обурення серед звичайних споживачів. Брюссель намагається знайти баланс між інтересами виробників і споживачів, контролюючи обсяги українських агротоварів, які постачаються до ЄС.
Яйця, безумовно, мають велике значення. Але що таке 33 мільйони доларів у контексті всього мільярдного агроекспорту України? Головним джерелом доходів вітчизняних аграріїв залишається зерно. Саме проти українського врожаю, паралельно з "протияйцевими" ініціативами з боку Софії та Бухареста, виступили іспанські фермери, яких згодом підтримали колеги з Польщі.
Іспанія є потужним аграрним імпортером, бо не здатна сама себе забезпечити продовольством. Традиційно, вона купує багато зерна з чорноморських портів, бо воно є, зазвичай, дешевшим, ніж у сусідів по ЄС.
Іспанія виступає найбільшим імпортером не лише українського, а й російського зерна. За результатами 2023 року, вона імпортувала 850 тисяч тонн зернових з Росії, що в 8,8 разів перевищує показники попереднього року. Приблизно 40% усіх постачань зерна з країни-агресора припадає саме на цю країну.
Але 23 вересня у Мадриді і 25 вересня у порту Сантандер в Іспанії відбулися фермерські мітинги саме проти імпорту українського, а не російського зерна. Його організаторами виступила спілка фермерів та тваринників Unión de Uniones ("Союз профспілок"), яка вимагала компенсацій фермерам з боку уряду та Єврокомісії.
Все, як було минулого року для польських, словацьких, болгарських та інших фермерів, які використовують українські продукти, стало приводом для вимог збільшення дотацій від ЄС. Хоча проблема з потоком недорогого імпорту з України дійсно існує, вона не є настільки катастрофічною, як намагаються донести фермери та Європейська комісія. Без українських товарів Євросоюз може знову зіткнутися з ситуацією, подібною до 2022 року, коли відзначалася значна (за європейськими стандартами) продовольча інфляція.
Плюс є фактор внутрішньої політики. І хоча у Іспанії зараз виборів, наче, не очікується (країна ще не отямилася від позачергових "перегонів", які пройшли цього року), але Unión de Uniones має своє політичне крило - партію UGAMA. Вона представляє інтереси фермерів на місцевому рівні - зокрема, у столичному Мадриді, і є співорганізатором антиукраїнської акції.
Отже, не є несподіваним, що "економічна" кампанія, присвячена українському зерну, швидко переросла в протест проти місцевого міністра сільського господарства Луїса Планаса. Його звинувачують у тому, що він нібито "протидіє" інтересам фермерів та тваринників у Брюсселі, наполягаючи на тому, щоб іспанські аграрії "продовжували оплачувати високу вартість кормів".
Іспанські урядові структури та відповідне міністерство не підтримують ініціативу, яка пропонує підвищити дотації для фермерів до 50 тисяч євро на господарство, що користується популярністю серед їхніх колег з Болгарії. Саме тому фермери відчувають неприязнь до свого міністра сільського господарства.
Головна претензія мітингувальників стосувалася низьких цін на аграрку у світі. Unión de Uniones скаржиться, що імпорт українських зернових до Іспанії зріс майже до 8,4 млн тонн у 2023 році та майже до 6,5 млн тонн вже за перше півріччя 2024 року. Оскільки українське зерно дешевше за конкурентів, то, як вважають протестувальники, воно й винне у обвалі цін на зерно у Іспанії на 45% з травня 2022 року. При цьому видатки фермерів начебто зростають, а ціни на їхню продукцію - падають. Фактор російського демпінгу місцеві фермери, як і раніше польські, "забувають".
Кантабрія — це область із значним числом тваринницьких господарств, і вона не може залишатися осторонь у часи, коли витрати стрімко зростають, — зазначає Луїс Кортес, координатор іспанського Союзу профспілок. — Хоча це питання не є безпосередньо пов'язаним зі збільшенням імпорту зернових з України, рішення все ж таки необхідне. Ми не прагнемо продавати дешеві зернові, а потім купувати дорогі корми.
Сам же представник профспілки й лідер мітингувальників Луїс Кортес визнає, що винна світова кон'юнктура, а не Україна. Але він все одно наполягає, що рішення по Україні "має бути".
"Неприпустимо, що в умовах, коли ціни на зерно впали на 45%, а вартість електроенергії знизилась на 70%, корми для тварин стали дешевшими лише на 30%, і водночас хліб подорожчав на 9%", -- зазначили в організації, закликаючи Єврокомісію посилити контроль за імпортними цінами, що може призвести до збільшення витрат для споживачів у ЄС.
Світлана Литвин, голова аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), висловила свої думки щодо іспанських "митарств" зі збіжжям в інтерв'ю для УНІАН.
Протягом вересня 2024 року, за 24 дні, Україна експортувала приблизно 1,2 мільйона тонн зернових до країн Європейського Союзу, що становить 45% від загального обсягу експорту зерна за цей період. Найбільшими імпортерами українського зерна стали: Іспанія, що отримала 57% всього експорту в ЄС, Італія з 20%, Нідерланди з 11%, Німеччина з 6% та Греція з 4%, - повідомляє експертка, надаючи свіжу статистику.
Згідно з її словами, Іспанія завжди виступала і продовжує бути значним імпортером українського зерна.
Іспанія залишається значним імпортером українських зернових. Протести фермерів у цій країні не викликані якістю української продукції, а постійним обсягом її експорту, що, на їхню думку, спричиняє зниження цін на зерно, - зазначає пані Литвин. Подібні акції протесту відбувалися і в інших країнах Європейського Союзу. Незважаючи на це, зниження цін на зернові, яке розпочалося в 2023 році після значного зростання на початку російського вторгнення в Україну, зумовлене відновленням українського експорту на світових ринках та загальним збільшенням пропозиції.
Пані Литвин зазначає, що в структурі українського експорту до Європейського Союзу в натуральних показниках за цей період 77% складає пшениця, 21% - кукурудза, а 1% припадає на ячмінь.
"Відносно пшениці та ячменю, у нас майже не залишилося залишків з попередніх періодів, проте кукурудза, залишки якої з минулого року також вичерпуються, є в обмежених обсягах. Тому її частка в експорті зернових наразі є мінімальною. Коли ми почнемо більш активно збирати врожай кукурудзи, це змінить ситуацію", - зазначила вона.
Тобто, головні обсяги ще попереду. Як і, ймовірно, чергові протеси у ЄС. І загалом - це 2022 рік характеризувався аномально високою вартістю збіжжя, а зараз світові ціни, навпаки, повертаються до норми. Від якої західні фермери, які живуть за рахунок дотацій, вже встигли відвикнути. Отже, боротися з кон'юнктурою іспанцям чи болгарам - це все одно, що "ганятися" за вітряками у стилі Дона Кіхота. Потрібні інші рішення, а не банальний пошук винного.
Якими можуть бути дії України у цій ситуації? Одним із рішень є зменшення залежності від європейських ринків та розширення поставок до традиційних споживачів в Азії та Африці. Завдяки успішним діям Збройних Сил України, які відтіснили російський Чорноморський флот від українських портів, експорт аграрної продукції з країни продовжує стабільно зростати. Цю думку також підтверджують експерти.
"Завдяки розвитку власного морського маршруту вдалося відновити постачання на традиційні ринки для України. Протягом 24 днів вересня ТОП-5 найбільших експортерів за межами ЄС виглядає так: Індонезія (13% від загального експорту зернових у цей період), Таїланд (10%), В'єтнам (6%), Єгипет (5%) та Лівія (3%). На сьогодні ми експортуємо більше зернових за межі Європи," - додає Світлана Литвин.
Як видно, вимоги фермерів з Європи мають підґрунтя: обсяги українського експорту до ЄС справді зросли в останні кілька років, незважаючи на всі наявні обмеження. Однак, суть проблеми не полягає в тому, що українські поставки яєць чи зерна вплинули на глобальні ціни, а в тому, що 2022 рік виявився винятковим. Зараз світ і Європейський Союз повертаються до звичного стану.
Проте місцеві аграрії адаптувалися до підвищених цін і не мають наміру повертатися до попереднього стану. Україна, яка виступає постачальником доступних сільськогосподарських товарів для країн Європейського Союзу, опинилася в ролі "козла відпущення". І справді, чомусь ніхто не протестує проти російського зерна...
Виробники та торгові представники з України повинні заздалегідь підготуватися до можливих нових протестів та обмежень. Вихід із ситуації полягає в пошуку компромісів щодо митних ставок та диверсифікації ринків збуту, охоплюючи інші континенти. Ця робота вже активно ведеться — ми відновлюємо свою присутність на ринках Азії та Африки, що, в свою чергу, знижує світові ціни на аграрну продукцію. Саме це й стає причиною протестів з боку західних фермерів, але тут вони навряд чи зможуть щось змінити.
