Український контрнаступ руйнує похмурий наратив росії про війну, -- зазначає експерт

Україна, розширюючи свою присутність у Курській області та здійснюючи атаки на Бєлгород, прагне продовжити тиск на Росію і змінити уявлення про війну. Таку думку висловлює Ілмарі Кайхкьо, доцент військових наук і запрошений науковий співробітник Інституту Алексантері у Фінляндії. Губернатор Бєлгородської області зазначає, що ситуація складна, але контрольована. Однак, очевидно одне: напад на Бєлгород має менший масштаб порівняно з нещодавнім нападом на Курську область, яка розташована приблизно за 150 км на північний захід від Бєлгорода, повідомляє Yle.

У Бєлгороді знаходилася рота з кількох сотень українських солдатів, а в іншому місці їх було удвічі більше. Це приблизно 500-600 військових. З іншого боку, в Курській наступальній операції брало участь щонайменше тисяча, а можливо, і до 10 000 українців, зазначає експерт. Він додає: "Ця атака може бути спробою України здобути політичні вигоди для можливих мирних переговорів, але до них ще далеко. Є більш термінові завдання".

На думку Кайхкьо, можливо, Україна має підтримувати натиск у цей момент, оскільки напад на Курську область завершився успішно.

"Атака -- це тест на здатність росії реагувати. Курськ показав, що росії важко реагувати на таку раптову кризу. Водночас Україна сподівається, що росія нарешті відчує необхідність перекинути туди війська з Донбасу. Це є однією з цілей Курської наступальної операції, але росія досі не вивела звідти частину своїх військ. Водночас Україна намагається змінити похмуру картину війни, яку створила рф. У її наративі росія поступово змушує українські війська відступати, а Україна програє війну. І якщо Україна хоче змінити цей наратив, вона повинна щось зробити. Вона повинна підняти настрій у себе вдома, а також показати Заходу, що надана їй зброя дає результати і що її потрібно більше. Інтерес до України зменшився, і потрібні нові, позитивні новини про те, що гру ще не програно", -- каже експерт.

Ілмарі Кайхкьо вважає, що якщо після подій у Бєлгороді не відбудеться нічого надзвичайного, це зміцнить позицію Зеленського про відсутність червоних ліній.

Однак існує певна межа, яку не варто перетинати. Можливо, це наземне вторгнення в Москву. В будь-якому разі, атаки на Курську область та Бєлгород створюють певні труднощі для російського президента Путіна. Їхнє значення для російського суспільства свідомо зменшується. Замість того, щоб говорити про збройну агресію чи війну, події описуються як терористичні акти. Це частково пояснює, чому межа досі не була перетнута. Кремль не хоче розглядати це як екзистенційну загрозу, натомість стверджує, що це несерйозна проблема, яку вирішать згодом, -- підсумовує експерт.

Додамо, що Україна продовжує атакувати територію агресора. Генштаб ЗСУ підтвердив ураження ще двох нафтобаз -- у ростовській та кіровській областях росії.