У Єрусалимі виявили глечик, якому вже 1200 років, на якому залишився відбиток котячої лапи. Це найдавніше підтвердження того, як коти "замішують тісто".

У Єрусалимі археологи натрапили на частину глечика, що має вік 1200 років, на якій зберігся відбиток котячої лапи. За словами вчених, це найстаріший свідок того, що коти вже тоді демонстрували поведінку, відому як "місити тісто" або "робити печиво". Ця назва походить від того, що їхні рухи передніми лапами нагадують процес замішування тіста на поверхні, наприклад, на ліжку.

Команда підозрює, що кіт залишив відбиток лапи, коли гончар залишив щойно виготовлений глечик сушитися на сонці перед тим, як випалити його в печі. Поверхня глечика ще деякий час залишалася вологою і податливою.

"На нашу думку, кіт не просто торкнувся глечика, а дійсно 'місив тісто', оскільки його кігті були витягнуті і залишили глибокі відбитки на глиняній поверхні," -- зазначає Шимон Гібсон, археолог з Університету Північної Кароліни у Шарлотті, який входив до команди, що проводила розкопки на горі Сіон, де зробили це відкриття.

Гретхен Коттер, керівник лабораторії, виявила сліди на шматку кераміки під час аналізу після розкопок. Контур невеликого відбитка, що містить частину передньої лапи кота, дає змогу припустити,

що тварина лежала на краю глечика, можливо, щоб позасмагати.

Коти "місять тісто" з різних причин. Коли вони ще кошенята, то ритмічно наступають лапками на живіт матері, щоб стимулювати виділення молока. Вже у дорослому віці ці тварини продовжують проявляти цю поведінку, особливо в компанії тих, хто надає їм відчуття безпеки, оскільки це може бути пов'язано з комфортом, який вони відчували під час годування. Крім того, вважається, що розминання допомагає котам видалити свій запах з території.

На території стародавнього житлового району біля вершини гори Сіон було виявлено глечик із котячими слідами. Археологи підтвердили, що поруч знайдено інший керамічний посуд, що належить до епохи Аббасидів (750-1258 рр. н.е.), що дало змогу датувати цей фрагмент глечика приблизно дев'ятим століттям.

Загалом, позначки на стародавньому керамічному посуді -- у тому числі від птахів, листя чи тварин, таких як ящірки та змії -- є поширеним явищем, причому найчастішим відбитком є відбитки пальців.

Під час розкопок на горі Сіон археологи натрапили на численні дрібні сліди пальців на уламках кераміки, які, ймовірно, були залишені дітьми гончара.

Наразі фрагмент глечика з відбитком кота оброблений і незабаром його передадуть ізраїльській владі, яка вирішить, що з ним робити далі.