В одній з країн Європейського Союзу українським біженцям було повідомлено про необхідність залишити їхні місця проживання: що стало причиною цього рішення?

Влада департаменту Мерт і Мозель у Франції прийняла рішення про виселення українських біженців з наданого житла до кінця жовтня внаслідок скорочення бюджетних витрат. Проте, завдяки зусиллям правозахисників, терміни виселення були перенесені до кінця грудня.

Згідно з інформацією, опублікованою в Le Monde, це рішення спричинило хвилю обурення серед біженців і українських організацій. Зокрема, багато з них, зокрема літні люди та інші вразливі категорії населення, ризикують повернутися до України, включаючи райони, що межують з фронтом.

Рішення про виселення ухвалили в рамках зусиль з оптимізації бюджету та підтримки соціальної інтеграції біженців. З приблизно 1600 українських переселенців, що проживають у департаменті Мерт і Мозель, близько 600 осіб мешкають у житлі, яке було орендовано за рахунок держави. Серед них більшість складають пенсіонери та особи, які не можуть знайти роботу. Державні органи вважають, що українці не виявили належної активності щодо інтеграції, зокрема внаслідок недостачі повної професійної адаптації та інших форм соціальної активності.

В асоціаціях, які займалися розміщенням переселенців, зазначають, що їхня діяльність узгоджується з вимогами державних органів. Листи, які отримали переселенці, містять рекомендації щодо пошуку нового житла або звернення до термінових служб у разі неможливості знайти альтернативу самостійно. Ці кроки викликали серйозне занепокоєння серед українців, багато з яких не мають можливості самостійно знайти нове житло.

Ситуація з українськими біженцями в регіоні Гранд-Ест викликала занепокоєння серед місцевих правозахисних організацій. Завдяки зусиллям правозахисників, влада департаменту ухвалила рішення відкласти процедуру виселення до кінця грудня 2024 року, що надасть переселенцям додатковий час для пошуку альтернативних варіантів житла.

Однак проблема залишається надзвичайно актуальною. Численні біженці, серед яких і 41-річна Олеся Болгуновська з Харкова, висловили своє обурення з приводу рішень місцевої влади. Олеся, яка наразі мешкає в Тьонвілі разом із матір'ю та сином, отримала повідомлення з вимогою звільнити надане їй житло, що спричинило у неї відчай. Як вона розповідає, втеча з Харкова у березні 2022 року давала їй надію на швидке відновлення ситуації в Україні. Проте війна триває, і тепер її сім'я опинилася в складній ситуації, повністю залежною від житла у Франції.

Подібна ситуація склалася для десятків інших українців, які отримали аналогічні повідомлення про виселення до 31 жовтня 2024 року. Багато з них не мають інших варіантів проживання у Франції і опиняються перед важким вибором -- залишити країну або звертатися до служб екстреного житла.

Українські асоціації активно працюють над підтримкою переселенців у пошуку відповідних рішень. Проте, як зазначають представники цих організацій, державні органи не завжди забезпечують необхідну допомогу у процесі інтеграції, особливо в східних регіонах країни. Натомість, у таких областях Франції, як Іль-де-Франс та Окситанія, процес переселення біженців відбувався значно успішніше, завдяки кращій координації між державними структурами та громадськими ініціативами.

Місцеві житлові асоціації, які отримали запити на виселення, повідомили, що їхні дії базуються на проханнях державних структур. Вони прагнуть допомогти переселенцям у пошуку власного житла, як самостійно, так і з підтримкою соціальних служб. Однак для багатьох українців цей процес залишається вкрай важким через мовні бар'єри, недостатню соціальну підтримку та інші обставини.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, польський уряд запропонував Німеччині перенаправляти соцвиплати для українських біженців безпосередньо в Україну. Мета - зменшити фінансовий стимул залишатися в Німеччині і стимулювати українців повертатися додому для відновлення країни.