Вігвами, вишиті сорочки та павуки: як креативні підприємці з Франківська скористалися ваучерною підтримкою.

Не так давно переможці Конкурсу підтримки інноваційного розвитку бізнесу в Івано-Франківській громаді розповіли про свої досягнення, які їм вдалося здійснити завдяки ваучерам на суму 100 тисяч гривень.

Як розповіла Галина Овенко, начальниця відділу роботи з міжнародними організаціями Департаменту інвестиційної політики, проєктів, міжнародних зв'язків, туризму та промоцій міста Івано-Франківської міської ради, цьогорічний конкурс був саме для представників креативної економіки.

Його мета - сприяти розвитку підприємницької діяльності, надати фінансову підтримку мікробізнесу міста у вигляді ваучерів. Конкурс проводився у межах спільного проєкту уряду Німеччини та Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні, у якому бере участь Івано-Франківськ та ще 11 українських міст для розширення можливостей малого і середнього бізнесу.

Загалом було 10 переможців, і хоч місто наше маленьке, але серед переможців були представники різних напрямків креативного бізнесу - це і бізнес з модної індустрії, це й ІТ-бізнес, і декоративно-прикладне мистецтво, і кіберспорт, - розповіла Галина Овенко. - Наразі переможці вже завершили свої проєкти, а нині ми показуємо результати їхньої роботи.

Відомий франківський бренд "Chernikova" вже давно полюбився українцям завдяки унікальному вишиваному одягу з автентичними елементами. Цього року бренд навіть одягнув у вишиванки олімпійську збірну.

У змаганні за отримання ваучерів команда вирішила взяти участь, аби отримати підтримку в налаштуванні CRM-системи (з англійської: Customer Relationship Management). Ця система призначена для ефективного управління взаємодією з клієнтами.

Ми вже тривалий час мріяли про впровадження такої системи, і на початку 2024 року визначили, що настав час реалізувати цю ідею, - сказала Любця Чернікова. - Друзі повідомили нам про наявність ваучерної підтримки. Ми підготували необхідні документи і отримали перемогу.

CRM-система об'єднує всіх клієнтів в єдину платформу, зазначає Чернікова. Наприклад, якщо у вас є листування в різних месенджерах, замовлення з веб-сайту або дзвінки, усі ці інформаційні канали інтегруються в одній системі.

Система допомагає "тримати" клієнта, бачити його історію замовлень, ми знаємо його бажання, його розміри, - пояснювала Любця Чернікова. - Загалом там є дуже багато функцій. Ми спочатку хотіли зробити все, що можна, але потім зрозуміли, що треба цю піцу їсти маленькими шматками.

Тож наразі робота триває. Наразі зібрали всіх клієнтів в одному місці, підключили усі можливі способи доставки, банкінг.

Ще є така річ, як "воронка". Ми налаштовували її у відповідності до наших процесів і зрозуміли, що нам треба ще й сам бізнес "причесати", - підсумувала дизайнерка. - Ну й почали його причісувати. Побачили, що у нас трохи забагато видів товару та їх підвидів. Попрацювали над тим, як їх краще згрупувати, завести всі товари у CRM-систему.

Наш бренд виник у Миколаєві, де моя дружина почала в'язати бантики і косиночки, а я в той час працював в школі за спеціальністю вчителя, - ділиться спогадами Михайло Степнов. - Дружина тоді ще була працівником на найманій основі і виготовляла дитячі вігвами. Я запитував її, що це взагалі таке. Потім вона пошила вігвам для нашої донечки, і я зрозумів, що це дуже цікава річ.

Тож подружжя вирішило займатися пошиттям вігвамів уже самотужки. За пів року у них у Миколаєві вже був орендований цех і команда найманих працівників. А далі почалася війна. Їхній цех почав страждати від обстрілів, дружина з дочкою на деякий час виїхали до Польщі. Пізніше вони повернулися.

І тоді Степнови вирішили перевезти більшу частину свого виробництва до Івано-Франківська, тут вони працюють і досі.

Ми починали продажі з Інстаграму і наразі в нас більшість продажів йде саме через Інстаграм, - поділився Михайло Степнов. - На початках нас це влаштовувало. Але з часом виникла потреба розвиватися, тож ми вийшли на популярні маркетплейси. Навіть створили свій сайт на одній з платформ-конструкторів.

Однак з'ясувалося, що комісії від реалізації продукції там вражають, а сам рівень продажів через цей ресурс виявився просто кумедним - лише 0,7%.

Ми давно ставили собі за мету мати власний сайт, - розповів Степнов. - Та почалася війна, гарний сайт коштує дорого, тому ми це все відкладали й відкладали. А коли прочитали про ваучерну програму, то зрозуміли - це наш шанс.

Сьогодні сайт бренду готовий до запуску, завдяки ваучеру на 100 тисяч гривень. У майбутньому команда має намір активно займатися його просуванням.

Тетяна Поддубна представила на заході, присвяченому підсумкам, один із виробів своєї команди — солом'яного павука під назвою "Галичина". Ці традиційні павуки виготовляються з житньої соломи, а команда бренду спеціалізується на розробці комплектів для їх виготовлення.

Наші предки не мали уявлення про ялинку. У ті часи справжньою окрасою Різдва були павуки, - ділиться Тетяна Поддубна. - У зимові вечори люди виготовляли павуків різного розміру та форми. Це була можливість для творчості, своєрідна медитація, що сприяла розвитку дрібної моторики та стала традицією, яка зближувала родини.

Тетяна Поддубна розповіла свою історію, в якій описала, як у неї зародилася ідея займатися цією справою.

У дитинстві я разом із бабусею створювала павуків, а три роки тому, коли захотіла знову сплести одного, вирішила знайти необхідні матеріали та інструкції. На жаль, мої пошуки виявилися безрезультатними, - ділиться Тетяна. - Це мене справді вразило: чому ж така чудова традиція залишилася в тіні та не стала популярною?

Ця ідея настільки глибоко вкоренилася в її свідомості, що минулого року вона вирішила заснувати бренд "PAVUK".

Коли ми лише розпочинали, нашою метою було дослідити історичні аспекти. Ми прагнули вкласти глибокі значення у ці вироби. Кошти, отримані від ваучера, ми використали саме для цього – створили візуальні матеріали та розширили наші обсяги.

Так, вже нині виробничі потужності бренду збільшилися вчетверо. Також додали нові моделі павуків.

Нашими візуальними матеріалами ми хотіли показати, що стоїть за цією соломою, - зауважує Тетяна Поддубна. - Яка це праця, як це все відбувається - сіється, росте, збирається. Що це не просто якісь соломинки в коробочці. Це цінність нашої землі, наших людей.

Автор: Євгенія Ступ'як

Related posts